пʼятниця, 6 липня 2018 р.

Даваймо розвіювати міф про те, що селу потрібно «боятися» міста


З травня поточного року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» № 6466, який дозволяє містам обласного значення сформувати об’єднану територіальну громаду простішим шляхом, оскільки такі міста, згідно з законом, визнаються спроможною ОТГ. Це відкриває їм можливість формувати громаду із суміжними селами за процедурою приєднання у відповідності до Перспективного плану.

Цей закон входив до переліку важливих для продовження децентралізації законопроектіві був прийнятий Верховною Радою України 3 квітня 2018 року. За це рішення проголосували 268 народних депутатів (поіменне голосування). Президент П. Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» 4 травня.

Закон дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до міст обласного значення, а містам обласного значення згуртувати навколо себе сусідні сільські та селищні ради і стати центром об’єднаної громади без зайвих бюрократичних процедур.

У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» зазначається, що законодавча ініціатива спрямована на розблокування процесу укрупнення територіальних громад міст обласного значення.

До прийняття Закону № 6466 об’єднання територіальних громад міст обласного значення з іншими територіальними громадами не здійснювалося через об’єктивне небажання міських голів та міських рад міст обласного значення, які представляють переважно дуже великі або великі територіальні громади, йти на нові місцеві вибори для об’єднання з малими сільськими, селищними територіальними громадами.

Для вирішення вказаної проблеми проектом Закону пропонується поширити на територіальні громади міст обласного значення порядок приєднання до спроможних об’єднаних територіальних громад інших територіальних громад без проведення перших виборів до міської ради. Для цього проектом Закону пропонується прирівняти територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад.

Територіальні громади міст обласного значення у всіх випадках є спроможними територіальними громадами і є основою формування нових територіальних громад. Тому прирівняння їх до спроможних об’єднаних територіальних громад є виправданим.

Натомість, Головне науково-експертне управління ВРУ вважає, що пропонований у проекті спосіб «спонукання» до начебто «добровільного» об’єднання територіальних громад міст обласного значення шляхом їхнього прирівняння до спроможних об’єднаних територіальних громад з правової точки зору є доволі сумнівним. Про те в уряді, наголошують на важливості прийняття даного закону, оскільки міста обласного значення є найменш активними у процесі об’єднання громад. «Це неправильно. Вони є центрами економічної активності, і логічно, коли до них приєднаються довколишні громади. Ми пропонуємо для цього дієвий механізм: законодавчо визначаємо міста обласного значення спроможними громадами, і це дає змогу приєднатися до них громадам сіл і селищ без проведення до міської ради такої громади виборів, як це відбувається в інших об’єднаних громадах», – зазначив Прем’єр-міністр України В. Гройсман.

До прийняття Закону № 6466 навколишні з містами обласного значення громади не могли ухвалити рішення про приєднання до міст. Як відомо, в Україні 187 міст обласного значення, три з них – Лиман, Балта і Біляївка – скористалися законом про добровільне об’єднання територіальних громад ще у 2015 році, коли в країні пройшли чергові місцеві вибори. Тоді ж навколо міст обласного значення було створено ще декілька ОТГ, але там Центральна виборча комісія не дозволила провести перші вибори через необхідність, на думку ЦВК, змінювати межі районів. Після цього великі міста залишилися поза процесом об’єднання громад. Там відпала мотивація до об’єднання і через позицію ЦВК, і через те, що голови міст, які тільки-но перемогли на виборах, не хотіли перевиборів. І законопроект 6466 вирішує цю проблему.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубка, з прийняттям закону процедура приєднання залишається абсолютно добровільною. «Тільки спільне рішення міста і селищної громади, яка хоче об’єднатися, дозволить це зробити. Всі міфи про поглинання містом сіл та, як підсумок, їхнє зникнення не мають нічого спільного з реальністю. Яскравий приклад – Тячівська міська об’єднана громада, яка за останні три роки вклала в розвиток приєднаного села тільки в інфраструктуру більше 
10 млн грн», – підкреслив урядовець.

У профільному міністерстві зазначають, що нарешті міста обласного значення можуть очолити процес створення спроможних громад. Політичні і економічні вигоди від приєднання очевидні і для міст, і для сусідніх селищ та сіл. До того ж, рішення громади приймають, як і раніше, добровільно.

Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В. Негода пояснив чому містам і прилеглим селам варто об’єднуватися. За його словами, жителі навколишніх із містами сіл працюють здебільшого в місті, користуються там освітніми, медичними та іншими послугами, транспортом, інфраструктурою. При цьому місто і села – різні юридичні особи. Отже виникають питання з фінансуванням спільної інфраструктури, послуг, доріг, транспорту і так далі. Об’єднання в одну потужну громаду, з одного боку, підтягне приміські території до рівня життя і послуг, які надаються в місті, а з іншого боку, дасть містам додатковий ресурс, території, на яких можна розвивати бізнес, туризм, інші послуги. Отже тут є взаємна вигода.

Основна задача цього законопроекту – дати можливість містам і прилеглим селам та селищам спільно розвиватися, ставати економічно сильними, здатними разом ефективно вирішувати усі проблеми, які виникають на їхній території, надавати мешканцям доступні послуги високої якості.

У законі передбачена спрощена процедура об’єднання міст з навколишніми громадами – без проведення позачергових виборів. Це і політично, і економічно доцільно. Введення такої законодавчої процедури у першу чергу пов’язано з тим, що великі міста не дуже зацікавлені в міжвиборчий період йти на позачергові вибори. Тому, звичайно, вони не мотивовані до повної процедури об’єднання. Закон про приєднання цю перешкоду знімає.

При цьому в законі закріплено процедуру добровільності процесу приєднання. Важливо розуміти, що рішення про приєднання добровільно приймається і містом, і громадою, що приєднується. «Ніхто не має права змушувати до об’єднання. Це має бути свідоме, економічно обґрунтоване рішення усіх учасників. Невигідним об’єднання в фінансовому сенсі бути не може. Усі об’єднані громади отримують більше можливостей, більше ресурсів, а також підтримку держави, увагу інвесторів та міжнародних проектів. А от у сенсі збереження посад чиновників це дійсно може декому не подобатися», –зауважив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В. Негода

Експерти з питань реалізації реформи з децентралізації влади в Україні Реанімаційного пакету реформ також цілком переконані, що всі міфи про поглинання містом сіл та, як підсумок, їхнє зникнення не мають нічого спільного з реальністю. У нових умовах центрами економічного розвитку є міста обласного значення. Міста мають тісні економічні, соціальні (особливо в гуманітарній сфері) та політичні зв’язки з навколишніми громадами.

І. Лукеря, експерт групи «Децентралізація» підкреслив, що Закон № 6466 дозволяє сусіднім із містами громадам ухвалювати рішення про приєднання до міст. Закон надає можливість територіальним громадам приєднуватися до міст обласного значення без проведення перших виборів на всій території ОТГ. Ухвалення законопроекту очікували 182 міста обласного значення, навколо яких можуть бути утворені нові ОТГ. За його словами, в Україні вже створено близько 20 міських ОТГ. Вони є прикладами того, як місто ефективно працює з селами, які приєдналися.

Таку думку розподіляють і представники громадянського суспільства. Зокрема, директор проекту «ПУЛЬС» І. Парасюк наголосив, що правова можливість створювати об'єднані громади з центром у місті обласного значення прискорить децентралізацію. Він зазначає, що міста можуть гармонійно розвиватись тільки в унісон зі своїми приміськими територіями, бо це єдиний економічний організм. А «внутрішні кордони» в межах цих утворень тільки ускладнюють життя і гальмують економічне зростання.

На появу цього закону давно чекали громади міст обласного значення, які вже давно розпочали рух у напрямку створення ОТГ.На заваді стояло лише єдине «але» – невизначеність законодавства стосовно міст обласного значення. Тепер же, відповідно до законодавчих змін, міста обласного значення автоматично визнаються спроможними територіальними громадами і населені пункти, які бажають до них приєднатися, мають пройти процедуру приєднання.Зараз цю невизначеність зняли, але для деяких громад це може стати додатковим викликом.

Відтак, Новодністровську ОТГЧернівецької областіі навколишнім селам потрібно буде по-новому провести всі процедурні етапи для приєднання. «Не все так просто для Новодністровської громади з прийняттям законопроекту № 6466. А все тому, що сільські ради, які прийняли рішення ввійти до складу Новодністровської громади, вже пройшли всю процедуру зі створення ОТГ, не було прийнято тільки рішення ЦВК про призначення виборів», – пояснив Т. Прокоп, радник з децентралізації Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

Перші кроки до формування цієї громади були ще в 2015 році, але саму процедуру об’єднання в громаду вже вдалось розпочати у 2016 році і завершити у 2017. Впродовж цього часу були проведені громадські слухання по селах, а сільські ради всіх сіл, окрім с. Ожеве, прийняли пропозицію Новодністровська сформувати громаду/ За 2017 рік бюджет Новодністровська склав 85 млн грн, а на 2018 рік заплановано вже 95 млн. Якщо окремо говорити про села, котрі згідно з Перспективним планомувійдуть до ОТГ, то їх бюджет склав би 25 млн грн. За попередніми підрахунками, бюджет села Ломачинці в разі формування ОТГ склав би 5,8 млн, с. Ожеве– 2,8 млн, Василівки– 6,3 млн, а Білоусівки – 10 млн. Відповідно Новодністровська ОТГ у такому форматі матиме найбільший бюджет серед усіх громад області – близько 120 млн грн.

Окрім фінансової доцільності формування Новодністровської громади, важливішими є питання доступності послуг до громадян, історичних та соціальних зв’язків, котрі спонукають утворити громаду саме в такому форматі.«Така конфігурація Новодністровської громади продиктована і умовами, і часом. Склалося так, що ці села навколо міста наближені до нього, і багато послуг вже отримують саме тут. Це і ринок, і відділення Пенсійного фонду, відкрите минулого року, яке обслуговує саме нашу громаду. У Ломачинцях, Ожевому, Василівці є батьки, котрі вважають за потрібне віддавати дітей на навчання у Новодністровськ. Тожчастина дітей із села Ожеве навчаються в місті, інші – в селі. І з цим не має жодних проблем. У нас нормальне автобусне сполучення, між нашими селами максимум відстань складає до 15 км. Також, якщо брати історично, то саме місто Новодністровськ побудоване на колишніх землях сіл Ожеве та Ломачинці. Я б сказав, що ми вже з давніх-давен одна громада, просто поки на папері різні», – зазначивІ.Нажига, депутат Сокирянської районної ради та один із прихильників формування НоводністровськоїОТГ.

Міста обласного значення після набрання чинності закону № 6466 вже активно працюють над формуванням потужних об’єднаних громад. За словами І. Слюзара, міського голови м. Коломия Івано-Франківської області, вони давно чекали на цей закон. Майбутня Коломийська ОТГ має приєднати до себе щонайменше 6 сіл, які дали на це згоду. Ще 3 села поки не визначилися, однак, наскільки я знаю, вони теж схиляються до утворення об’єднаної громади спільно з ними. Коломия має 61 тис. жителів, десять довколишніх громад – близько 20 тис. жителів. Тобто вже навіть у такій конфігурації вони утворять надзвичайно потужну ОТГ.

Саме місто Коломия не отримуватиме після цього об’єднання більше грошей, ніж отримує зараз, але статки довколишніх сіл зростуть у 4 рази. Є домовленість з ними, що усі податки, які вони збирають на своїй території, будуть інвестовані у розвиток цих сіл. Зиск міста у тому, що після об’єднання воно перестане платити реверсну дотацію. Також у складі громади Коломиї легше буде працювати з проектами Євросоюзу.

Там планують робимо ставку на зелений туризм, який обслуговує міжнародний гірськолижний курорт «Буковель», і за рахунок цього суттєво наростити базу надходжень. І якщо мережу освітніх закладів майбутньої громади привести до норми нового закону «Про освіту», усім буде вигідно.

У перспективі нашу громаду можуть також підсилити кілька неспроможних довколишніх громад, створення яких було невдалим експериментом.

Колегу з Коломиї підтримав і міський голова Конотопа А. Семеніхін.За його словами, якщо закон № 6466 діятиме так, як задумували спочатку, це буде надзвичайним позитивом. «Коли б нам вдалося утворити потужну об’єднану громаду, ми б насамперед зробили на її базі бальнеологічний курорт. У селі Жолдаки, це у 20 км від Конотопу, на території регіонального ландшафтного парку «Сеймський» знаходиться чи не найчистіше в усій Україні місце. За радянських часів там планували будувати повноцінну відпочинкову базу, і ми готові продовжити цю роботу», – зазначив він.

Підтримує позицію партнерів і І. Матвійчук, міський голова Калуша. Він також переконаний, що цей закон дозволить нам зробити крок вперед у своєму розвитку, створивши велику потужну громаду. «У районі вже є кілька маленьких громад, але, відверто кажучи, я не бачу перспектив для їхнього розвитку. Натомість об’єднання з Калушем дозволить сільським громадам не тільки суттєво покращити власну інфраструктуру, але ще й претендувати на гранти різноманітних закордонних організацій. Якщо довколишні села, до яких ми звернулися з пропозицією об’єднання, погодяться, ми зможемо звертатися і до наступних сіл», – зазначив він. І. Матвійчукпояснює, що переваги злуки з Калушем є очевидними. Це і створення нових робочих міст, і залучення інвестицій, і реалізація великих інфраструктурних проектів. Також на його думку, що об’єднання дасть нам можливість створювати на території Калуського району великих агропромислових підприємств.

Проте для міст обласного значення, навколо яких вже сформовані громади, закон № 6466 з’явився із запізненням. Так, за словами Л. Торжинської, секретаря Вознесенської міської ради, м. Вознесенськ опинився буквально в кільці ОТГ, далеко не всі з яких є спроможними. Їм вдалося вмовити почекати лише одну сільську раду – Новогригорівську, жителі якої з самого початку висловлювали бажання об’єднатися з нашим містом. Вони пройшли усі необхідні процедури, маємо позитивний висновок Миколаївської обласної адміністрації. Згідно чинного законодавства, проходити через нові вибори нам не потрібно. «Однак ми на разі не розуміємо, що, власне, маємо зробити, аби, принаймні, проголосити утворення Вознесенської ОТГ, частиною якої стане Новогригорівська сільська рада. Тож чекаємо на методичні рекомендації з Києва. Новогригорівка так само, як і Вознесенськ, знаходиться на трасі, відтак ми миємо чимало планів щодо нашого спільного розвитку», – пояснила ситуацію Л. Торжинська.

Щоб уникнути ситуації, яка склалася з м. Вознесенськ, у міськраді Чернівців після внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання» ми поставили питання про приєднання громад на голосування. «У нас є заявки на приєднання до міста двох сільських рад, і таке приєднання було б, як на мене, цілком логічним. Адже довколишні села активно використовують міську інфраструктуру, діти селян ходять до чернівецьких садочків, самі селяни працюють переважно в Чернівцях, користуються послугами чернівецьких лікарень тощо. Об’єднання дасть нам можливість «узаконити» наші стосунки й можливість реалізовувати спільні великі інфраструктурні проекти», – пояснив О.Каспрук, міський голова Чернівців.

Він також підтримує думку про те, що законопроект № 6466 прийнято запізно. Через це, наприклад, злітна смуга Чернівецького аеропорту починається на території міста, а закінчується на території сусідньої ОТГ. Приєднання двох сільських рад дозволить уникнути бодай частини подібних проблем.

Міф про те, що селу потрібно «боятися» міста розвіює приклад селища Повстанське Одеської області, яке розвивається в складі міської громади. У 2015 році місто Біляївка в Одеській області ініціювало об’єднання громад та запросило приєднатися до нього довколишні села. Після того, як було утворено Біляївську міську ОТГ з центром у місті обласного значення, у селищі Повстаньському було вирішено запровадити посаду старости, хоча раніше воно входило до складу сільської ради, і представника місцевої влади тут не було. За цей час у селищі значно покращились соціально-економічні умови проживання мешканців.

Одним з перших кроків стало запровадження посад інспектора з благоустрою, озеленювача та двірника території загального користування. Це дозволило систематизувати роботу із дотримання порядку й наведення ладу на вулицях селища. Традицією стало проведення регулярних загальних зборів, на яких селяни обговорюють проблеми Повстанського та пропонують шляхи їх вирішення. Наприклад, на одному з таких зібрань було вирішено створити координаційну раду з числа активних жителів селища, яка б допомагала старості вирішувати питання щодо проведення святкових заходів, толок, нагородження та відзнак найактивніших мешканців, а завдяки згуртованій роботі громади вперше за 80 років у Повстанському відзначили День рідного селища.

За два роки у селищі облаштували два парки, дитячий майданчик, ліквідували всі стихійні сміттєзвалища та встановили контейнери для побутових відходів, відремонтували спортивне приладдя на стадіоні і встановили нову автобусну зупинку, а ще вперше і остаточно вирішили питання освітленням всіх вулиць та громадських місць.

Серед більш масштабних здобутків Повстанського – капітальний ремонт фельдшерсько-акушерського пункту, ремонт доріг на території селища та до села Майори, придбання теплогенератора для селищного будинку культури, після чого тут запрацювали гуртки для дітей і молоді на постійній основі. Модернізували водонапірну станцію, яка подає питну воду для селища, внаслідок чого було зменшено тариф на водопостачання, і це поки що єдиний випадок по всій області.

У цьому році за зверненням громадян та поданням старости на сесії Біляївської міської ради були виділені кошти на тверде покриття вулиць селища (у вигляді гравійно-пісочної суміші) та будівництва тротуару в парковій зоні селища. Завдяки фермерам та небайдужими громадянам в населеному пункті постійно проводяться заходи з благоустрою, очищення під’їзних доріг у разі сильних снігопадів та заметілі, викошування дорожніх узбіч тощо..

Експерти радять пожвавлювати процес об’єднання громад з обласними центрами і покладають великі надії на розвиток їхніх територій. Зокрема, І. Парасюк, директор проекту USAID «Пульс», пропонує кілька варіантів, які можуть дати в Україні пожвавлення економічного і соціального розвитку: перший – створення об’єднаних громад з центрами в містах обласного значення, другий – створення агломерацій, або ж третій – використання механізму співробітництва територіальних громад.

«Але дієвість кожного з цих варіантів є абсолютно різною з точки зору розвитку. Країни, які створюють найбільший обсяг ВВП на душу населення, йдуть за сценарієм № 1 і № 2. До прикладу США чи Китай. Або ж, до прикладу, ініціатива Великий Париж об’єднала в собі понад 100 населених пунктів і вони спільно працюють над розвитком територій», – пояснив він.

При цьому, ряд експертів прогнозують, що без створення об’єднаних громад з центрами у містах обласного значення чи агломерацій, економічний розвиток в країні буде повільним.

Експерти переконані, що на сьогодні варто об’єднати зусилля громад. ОТГ з центром в містах обласного значення – це поштовх для сіл і селищ, прилеглих до міст. За умови спільної відповідальності всіх учасників процесу вони отримують можливість розвивати свою територію. Так, виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Ю. Стефанчук пояснює, що староста, який фактично виконуватиме обов’язки голови сільради, буде входити у виконком міської ради і матиме прямий вплив на прийняття рішень, тобто визначатиме пріоритети розвитку свого населеного пункту.

«Нині в селах і селищах зосереджений немалий ресурс – це землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, які, згідно з розпорядженням Кабміну, з 1 лютого почали віддавати у комунальну власність ОТГ», – підкреслив він.

Після набрання чинності Закону № 6466 в різних регіонах розпочалося ініціювання процесу створення ОТГ навколо міст обласного значення. Миргород першим серед шести міст обласного значення в Полтавській області розпочав процес створення об’єднаної територіальної громади. З 5 травня цього року значно спростилася процедура приєднання територіальних громад до таких міст. Буквально одразу міський голова С. Соломаха офіційно звернувся до очільників сільських та селищних громад стосовно приєднання. На підтвердження своїх серйозних намірів мер міста-курорта видав офіційне розпорядження «Про ініціювання добровільного приєднання територіальних громад» та запросив доєднатися 13 сільських та селищних рад Миргородського району.

«Хорошим симптомом вважаю те, що вже буквально на наступний день після підписання Президентом законопроекту № 6466 Полтавщина включилася в процес децентралізаційного укрупнення міст обласного значення. Піонером на цьому незвіданому шляху нині став наш курортний Миргород. Зі свого боку Полтавський ЦРМС максимально й всебічно допоможе миргородцям створити нарешті ОТГ», – І. Балибіна, директор Полтавського ЦРМС.

Потенційно Миргородська ОТГ може стати найбільшою на Полтавщині за кількістю мешканців. Поки що в Миргородському районі створена лише одна об’єднана територіальна громада – Великосорочинська. Існує ймовірність утворення ще однієї – з центром в Комишні.

Навколо себе Івано-Франківськ за спрощеною процедурою гуртує села. Згідно з перспективним планом, Івано-Франківськ може об’єднати навколо себе 15 сільських і селищних рад – тих, що ме­жують із містом. Але виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Ю. Стефанчук пояснює, що оскільки вже відбулися вибори в Загвіздянській та Угринівській ОТГ, то можна говорити лише за 13. Хоча й припускає, що з часом і ці два села можуть приєднатися до Івано-Франківської ОТГ.

«Громади, які вже пройшли перші вибори 29 квітня, утворені всупереч методиці формування спроможних громад. 45–60 % мешканців навколишніх сіл отримують послуги соціальної сфери в Івано-Франківську. Чимало дітей із навколишніх сіл теж навчається в місті. Тому рано чи пізно постане питання про оплату цих послуг, і їм доведеться віддавати значну частину коштів з бюджету громади, – підкреслив він.

Івано-Франківськ на сьогодні має такі ж повноваження, як і ОТГ, тобто забезпечує мешканців послугами в усіх сферах життя. Завдяки об’єднанню навколо Франківська, селища й села отримають доступ до цих послуг, інвестиції та додатковий фінансовий ресурс. А місто натомість – додаткову можливість розвивати свою територію.

На останній сесії міської ради депутати затвердили Порядок проведення громадських обговорень з добровільного об’єднання тергромад. Тобто, вони прописали правила таких обговорень. Організовує обговорення міський голова. Він же визначає, яким буде формат – конференція, слухання, збори чи щось інше. Головне, аби залучити якомога більше зацікавлених.

Після обговорень пропозицію щодо доб­ро­вільного об’єднання подають на розгляд сесії, яка і прийме рішення про надання згоди та делегування представника до спільної робочої групи.

«Нині ми готові об’єднуватися і прийняли відповідне рішення на сесії. Але кожне село має ухвалити рішення. Бо це також питання землі, розподілу ресурсів. Об’єднуватися треба – Івано-Франківськ сьогодні потребує розширення, у нас мало місця для розвитку інвестицій та інфраструктури. Ми готові приймати села. І добре, що не треба буде щоразу з приєднанням ще одного села робити перевибори, бо не було б коли працювати», – зазначив міський голова Р. Марцінків.

Нині місто готується до консультацій та обговорень, аби забезпечити співпрацю і розуміння з навколишніми селами. За словами мера, раніше Підпечери і Рибне вже говорили про готовність приєднатися. Погоджується на приєднання і Чукалівка.

«У нас позитивне ставлення до всього, що стосується об’єднання. У нас бюджет 2 млн, а за ці гроші нічого не зробиш, тому думати про окрему громаду немає змісту. Хтось в селі проти, хтось – за. Кожен має свою думку. Але виходу в нас немає ніякого, тому будемо йти на об’єднання», – зазначив сільський голова Чукалівки М. Курій.

Івано-Франківськ – одне з небагатьох міст області, яке нині віддає державі реверсні кошти, вилучені до держбюджету. Новосформована ОТГ дозволить місту не віддавати гроші, а використати їх на розвиток своєї території. Бо реверс розраховують за двома показниками – податок на доходи фізичних осіб і кількість населення. Після об’єднання кількість населення зросте, тож реверс зменшиться.

З цього приводу заступник начальника міського фінансового управління Г. Яцків зазначає, що минулого року Франківськ повернув у держбюджет 21,2 млн грн. А на цей рік заплановано вже 52 млн грн. Реверс подвоївся, оскільки минулого року зросли й надходження до місцевого бюджету. А от прогнозувати, скільки зможе зекономити Франківська ОТГ, у фінуправлінні не беруться.

«Наразі ми не можемо говорити про збільшення чи зменшення реверсу. Ми робили попередні розрахунки, але називати ці цифри нині не доцільно, бо ми не знаємо, скільки сіл приєднається та якими є їхні прибутки», – підкреслила вона.

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Ю. Стефанчук припускає, що достатньо 2–3 місяці, аби об’єднання стартувало. Процес йтиме за спрощеною системою доєднання – аби утворилася Івано-Франківська ОТГ, достатньо буде бажання кількох сіл, інші зможуть приєднатися згодом. А щодо процесу добровільності, то він триватиме, допоки в країні не приймуть відповідні зміни до законодавства, а, зважаючи на публічні заяви високопосадовців, він може завершитися вже невдовзі.

За словами Ю. Стефанчука, істотні зміни після об’єднання будуть не одразу. «Ті позитивні зміни, які у місті нині відбуваються, вони такими й залишаться. Об’єднання тут і зараз для мешканців міста нічого не змінить. Однак дасть перспективу економічного розвитку території. Це тенденція на 5–10 років. Але ніяких мінусів мешканці відчути не мають», – пояснив він.

Міста обласного значення на Сумщині готуються до об’єднання з сусідніми громадами. 16 травня 2018 року під час круглого столу, організованого Сумським Центром розвитку місцевого самоврядування, Центральним офісом реформ при Мінрегіоні, Сумським регіональним відділенням Асоціації міст України та Сумською міською радою, говорили на тему «Створення ОТГ в Сумській області навколо міст обласного значення: план на 2018 рік».

«Перш за все, мова має йти про перспективний план, відповідно до якого і повинні об’єднуватись громади», – зазначив координатор із правових питань Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, директор ГО «Інститут розвитку територій» Ю. Ганущак.

За словами експерта, закон № 6466 щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення дозволяє громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до міст обласного значення, але саме перспективний план у цьому питанні є обов’язковим, адже при об’єднанні громад виникає дуже багато складних питань, головне серед яких – питання фінансове.

У квітні та на початку травня Сумський ЦРМС провів зустрічі майже з усіма містами обласного підпорядкування, окрім міста Суми. Консультаційні виїзди здійснювалися в місто Охтирку, Ромни, Лебедин, Шостку, і є потреба підсилювати міста.

Уже є домовленість, що на сесії обласної ради 10 липня, перспективний план буде повністю затверджений. «Щодо проекту «Великі Суми», минулоріч Центр провів три зустрічі з приводу створення Сумської міської ОТГ. 22 грудня 2017 року обласна рада затвердила Перспективний план, який передбачає приєднання до міста Суми Стецьківської, Великочернеччинської, Битицької та Піщанської сільських рад. Зараз на фінальній стадії створення Садівської ОТГ, центр якої знаходиться поблизу міста Суми», – зазначив директор Центру О. Хоруженко.

Міський голова О. Лисенко підкреслив, що Суми готові показати приклад того, як мають створюватись ОТГ. Мова йде, перш за все, про співробітництво між громадами, яке не можливе без домовленостей, які повинні бути прописані у перспективному плані. За таким нині діє міська рада при опрацюванні питання про приєднання до міста сіл Стецьківка, Битиця та В. Чернеччина.

Заступник голови Сумської обласної ради Т. Головко акцентувала увагу присутніх голів міст, райрад, територіальних громад на тому, що безкінечно карта області «кроїтися» не буде, тому рішення має бути остаточним. «Є узгоджена позиція з обласною державною адміністрацією, що перспективний план, який є на сьогодні, може мати одне-два коригування, що буде внесене на найближчій сесії обласної ради. Більше жодних змін до Перспективного плану не планується, адже їх неможливо буде зробити ні фізично, ні юридично», – зауважила вона.

Таким чином, прийнятий Верховною Радою України та підписаниц Президентом П. Порошенко Закон України «Про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» став правовим фундаментом для прискорення процесу створення ОТГ навколо міст обласного значення, а для міст обласного значення надав законодавчий механізм гуртувати навколо себе сусідні сільські та селищні ради і стати центром об’єднаної громади без зайвих бюрократичних процедур. У свою чергу, це відкриває нові можливості та поштовх для створення агломерацій, розвитку співробітництва територіальних громад (Матеріал підготовлено за матеріалами таких інформаційних джрел: Портал Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua); Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua); Біляївська міська рада(http://bilyaivka.odessa.gov.ua/); Одеський Центр розвитку місцевого самоврядування (http://ofis.odessa.gov.ua/); Чернівецький Центр розвитку місцевого самоврядування (https://ru-ru.facebook.com/LGDC.Chernivtsi/); Полтавський Центр розвитку місцевого самоврядування (https://www.facebook.com/poltava.lgdc/); Сумський Центр розвитку місцевого самоврядування (https://ru-ru.facebook.com/lgdc.sumy/); Українська правда (https://www.pravda.
com.ua/columns/2018/04/2/7176387/); ГО «Реанімаційний пакет реформ» (http://rpr.org.ua/news/rpr-zaklykaje-narodnyh-deputativ-uhvalyty-detsentralizatsijni-zakonoproekty-6466-ta-6636/); Репортер (http://report.if.ua/akcent/frankivsk-gurtuye-sela-hto-vygraye-vid-obyednannya-z-oblasnym-centrom/).


Пальчук В. Спрощення процедури добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до міст обласного значення[Електронний ресурс] / В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 12. – С. 34–45. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr12.pdf. – Назва з екрану.

Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар